Божеволію від тебе, божеволію,
В почуттях своїх згоряю, наче в пломені.
Від очей твоїх сумних, мов у полоні я.
Пам'ять душу розтинає в вічнім спомині.
Кличе час в своє минуле, незагоєне.
Линуть спогади за вітром, за туманами.
Не забулось, та сама тому виною я,
Що були солодкі мрії лиш оманами.
2000р.
Божевол1ю...
© Copyright: Валентина Осипенко, 2020
Свидетельство о публикации №120072608042
Свидетельство о публикации №120072608042
Рецензии