Смиренна природа

         «Хочеться читати... (це слабо)
         хочеться писати... теж не Богу слава!
         хочеться здіймати! в небо! —
         Бога, природу й людину! —
         єдино-справжню картину...»


                «Матерія ще не таких запаковувала, —
                гроші ще не таких
                ламали...» - І. Ш.


Вона ним бачить:
ця Краса
й краса в очах того, хто дивиться...
і квітка — переносить погляд
й квітка дитини —
                відчуває погляд
осяйний захід у світила —
           під дощем —
хай
мій відчуває догляд
(з ким Богу спілкуватися?
мені з ким спілкуватися?)
і Божий в серці
щем...
Яка Краса —
плаче по нехудожніх ще ...
Липнева — аж фундаментальна райдуга—
                на сході!
Куди не глянь — а бачиться Христос
Був би за лісом в Княжичах
               радгосп
               колгосп
               і скирди стос
               і глинобитний дух в народі
         і глина й камінь у Його господі
Яка Краса! — плаче
по нехудожніх
неглибинних —
              фрагментарних ще ...
              під іграми іще...
І Божий щем...
Як серце є — то Його видно у природі!


І будеш в місці тім
а в непрозірливім — не будеш...
й годі.

25.07.2020,
захід сонця