Блакитнi думки, наче крила

Бездоння...
              Безкрайнє Бездоння,
Числення зневіренний сон.
Мене ти лякаєш, Бездоння,
До тебе я ще не прийшов.

             Як можемо жити без віри
             В безкрайність небесних ланів?
             Блакитні думки, наче крила,
             З легенди політ голубів.

Голубкою миру злетіла,
Згодована сяйвом в серцях,
Палка миротворча надія,
Яка вже не згасне в віках.

            Омріяні наші благання -
            В безсмертя проторений шлях.
            В серцях ще живі сподівання,
            І темрява терпить свій крах.

                10.07.2020г. В-ца
            
            


Рецензии
Як часто зітхаємо в дУшах,
Караючи пОдумки зло,
Що вкрило і землю, і сушу,
Відгризши у щастя крило.

Поранена чварами віра
Кровить, аж... червона ріка.
Та знов тішить лютого звіра,
Знедолених мука гірка.

І тут би... молитва в нагоді
Та губи зашили грішки.
Немає єднання в народі:
Товчуть поміж себе горшки.

А Бог? Він же з неба все бачить,
Як тишу жере сатана,
Як сироти стогнуть і плачуть,
Випалює землю війна.

Прокляття стриножать чортяку,
(Бо пекло - давно вже гуде).
Спаситель відкрив нам ознаку,
Що скоро нашестя пройде.

Калиновий край защебече,
"Ведмедя" - захопить "Дракон"...
Розправить народ дужі плечі,
Відновиться БОЖИЙ ЗАКОН.

Зворушливий вірш. Тому і експромт написався на одному подиху. Ваш вірш датований 2020 роком. Вочевидь ви писали... трішки про інше. Та відгукнулась Ваша робота в моєму серці саме так. Я - росіянин. Тому - теж відповідальний перед Богом за те, що творить наша воєнщина в раніше братній Україні.

Андрей Королёв 7   21.11.2024 21:31     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.