Блакитнi думки, наче крила
Безкрайнє Бездоння,
Числення зневіренний сон.
Мене ти лякаєш, Бездоння,
До тебе я ще не прийшов.
Як можемо жити без віри
В безкрайність небесних ланів?
Блакитні думки, наче крила,
З легенди політ голубів.
Голубкою миру злетіла,
Згодована сяйвом в серцях,
Палка миротворча надія,
Яка вже не згасне в віках.
Омріяні наші благання -
В безсмертя проторений шлях.
В серцях ще живі сподівання,
І темрява терпить свій крах.
10.07.2020г. В-ца
Свидетельство о публикации №120072605632
Караючи пОдумки зло,
Що вкрило і землю, і сушу,
Відгризши у щастя крило.
Поранена чварами віра
Кровить, аж... червона ріка.
Та знов тішить лютого звіра,
Знедолених мука гірка.
І тут би... молитва в нагоді
Та губи зашили грішки.
Немає єднання в народі:
Товчуть поміж себе горшки.
А Бог? Він же з неба все бачить,
Як тишу жере сатана,
Як сироти стогнуть і плачуть,
Випалює землю війна.
Прокляття стриножать чортяку,
(Бо пекло - давно вже гуде).
Спаситель відкрив нам ознаку,
Що скоро нашестя пройде.
Калиновий край защебече,
"Ведмедя" - захопить "Дракон"...
Розправить народ дужі плечі,
Відновиться БОЖИЙ ЗАКОН.
Зворушливий вірш. Тому і експромт написався на одному подиху. Ваш вірш датований 2020 роком. Вочевидь ви писали... трішки про інше. Та відгукнулась Ваша робота в моєму серці саме так. Я - росіянин. Тому - теж відповідальний перед Богом за те, що творить наша воєнщина в раніше братній Україні.
Андрей Королёв 7 21.11.2024 21:31 Заявить о нарушении