У кожній хлібині ми маєм
Трагедії дивний сюжет,
І очі на це закриваєм,
Як вчить нас того етикет
Зернятка, що прагнули жити,
Відчути обійми землі,
І навколо життя відновити,
Пізнали лиш наміри злі.
На межі біля зрілого віку
Під мисливців потраплять ножі.
Щоліта лунає без ліку
Стогін тих, хто згоріли в вогні.
У вогні безкінечної спраги
До наживи в рахунок слабких.
Полювання заради розваги,
Руйнування їх доль нетривких
У кожній хлібині ми маєм
Трагедії й драми вінець -
Ниви жертв, що ніхто не згадає,
Хто міг мати і інший кінець
Трагедiя
© Copyright: Итачи Маджере, 2020
Свидетельство о публикации №120072604833
Свидетельство о публикации №120072604833
Рецензии