Чи впускатимеш, чи не впускатимеш слово моє
у свою, і без того словами заповнену, душу?
І ніхто не примусить тебе, навіть я не примушу –
розкриватись до слова, до звернення більше, ніж є.
А слова – це єдине, що в себе впускає душа.
Навіть погляд у очі, впритул, не настільки зворушить,
не настільки примусить розкритися людяну душу,
не настільки розкаже, чи рідна душа, чи чужа.
Я слова добираю – із незаяложених слів,
добираю зі слів тих, що, може, не чула ніколи...
Тих – душевних, тих – вільних, що – за видноколом,
тих, яких і не знав, тих, яких зрозуміти не вмів...
Може статись, що першим народиться слово твоє,
і тоді – вже назустріч твоєму – злетить моє слово...
Ти повинна у душу свою зазирнути любов'ю:
чи впускатимеш, чи не впускатимеш слово моє?..
----
Картини Гармашів
Чи впускатимеш, чи не впускатимеш слово моe?
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120072401350
Свидетельство о публикации №120072401350
Рецензии