Бедная моя муза
Ліна Костенко
Бедная моя муза
Терзалась со мною в узах,
Пороги богам обивала,
Участвовала в союзах,
Несла в подоле хлеба,
Указывала на небо,
Стелила постель-травку,
Упрашивала Мавку
Помочь мне водой и полем,
И всё говорила: «Полем
Твои сорняки мы с другом
Амуром, моим супругом»
Спасибо душа-Психея.
Иди отдыхай, не смею…
2017
Есть замечательный стих Лины Костенко, жаль, что из-за украинского языка не всем до конца понятный:
Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня?
Спасибі вам, спасибі за цей пріорітет.
Поетам всіх віків була потрібна Муза.
А жінці хто потрібен, якщо вона - поет?
Хіба дві жінки - ми - подужаєм цю зграю
проблем і протиріч, що жалять кожну мить?
Я в неї на очах, розтерзана, вмираю, -
що ж їй робити, бідній? - лиш руки заломить.
І хто нам допоможе? Єдиний у трьох лицях?
Кому я кину квітку, прекрасну, як зорю?
Ми з Музою - ми дві - дві жінки - де наш лицар?!
Ось Муза продиктує, а я його створю.
Свидетельство о публикации №120072103782