Телефонний дзвінок в неосяжне нікуди...
Глухо тиша вдихнула безнадію і страх,
Не дай Боже пізнати, що там думають люди,
Коли тане мов свічка життя на очах.
Кволий голос і скорена сильна натура,
Мов з безодні у слухавку линуть слова:
- А..., привіт, моя подруго, бачиш я здуру,
Не за планом, та, мабуть, надовго злягла.
Не за планом...та хто ж наші болі планує?
Наші мрії - де радість, де присмак життя,
Залишати свій слід доля щедро дарує,
Прорости буйним цвітом людського буття.
Залишитися в дітях, в онуках, у друзях.
З ким ділилася щедро драйвом від перемог,
Час немов зупинився, неосяжне нікуди...
Мов саваном сповило в сумний епілог.
Тиснуть марні слова, камінь влігся на груди,
Заганяю свій розпач в бездонні жалі.
Всі на світі слова безкорисними будуть,
Коли квилять у небі журавлі,
журавлі!
18.07.2020
Неосяжне нiкуди...
© Copyright: Ален Мак, 2020
Свидетельство о публикации №120071807438
Свидетельство о публикации №120071807438
Рецензии
РОЗУМІЮ ТЕБЕ, ЛЮБА ЖАННО, БО ПРОЙШЛА ЧЕРЕЗ ТАКІ ВИПРОБУВАННЯ - ЩЕМНО ЗА СЕРЦЕ ВЗЯЛО...
Любовь Берегиня 03.08.2020 13:26 • Заявить о нарушении
Любовь Берегиня 03.08.2020 13:26 • Заявить о нарушении