456. Василь Стус. Подобно мгле озер рассветных...
курчавится туман\клубится марево мечты
так памяти снуется\витает дым
давно так был я молодым
с пожарищ прошлого багровых
и поглядом — куда ни кинь —
плывут твои сумные брови
над плесами ночной реки.
Немов імла озер ранкових
кучериться туман видінь
так пам’яті снується дим
давно так був я молодим
з пожарищ серця шарлатових
і поглядом — куди не скинь —
пливуть твої журливі брови
над плесами нічних струмінь.
Свидетельство о публикации №120071706778