Про мову
Шле світу закривавлене лице
Та звісткою сумною не обходить,
Бо кожен день нагадує про це.
От і сьогодні мова не про зброю,
Про щем та серцю - додані рубці -
Де - вбитий медик, той що з поля бою
Полеглих наших витягав бійців.
Для нього вчинки - звичні та свідомі,
Бо то – війна, бо - кожному своє .
Червоний хрест… у білому шоломі -
З таким гарантом, як О Бе еС Є…
Що б не було - а на увазі майте
Оту підступність упродовж віків -
Домовились, що - тиша… не стріляйте…
Та за наказом - черги з трьох боків…
Я не про підлість чи злочинну змову,
Бо знаю – честь та совість - не про вас…
Мені - хто небудь - нагадай про мову,
Якою віддан був отой наказ…
Свидетельство о публикации №120071605841