Пам ятi Олеся Гончара
І це ім’я звучить в нас на вустах,
А проза та по всьому світу лине…
Черпаєм мудрість у його книжках.
Його «Собор» і «Тронка», й «Бригантина»,
«Прапороносці» і «Земля гуде»…
Була це мудра, визнана людина,
Яка вже більш ніколи не прийде.
Пішов, на жаль, талант-світило прози,
Вже чверть століття в засвітах від нас,
За ним сумують навіть верболози…
І так невпинно все збігає час.
Олесь Гончар – це постать незрівнянна,
Це – велич та, про кого гомонять.
Була любов до слова притаманна,
І це ім’я нам треба пам’ятать.
14.07.2020 р.
Свидетельство о публикации №120071605179