За хвилями іду по хвилях, мов пророки.
Тонути - не тону, любов мене трима
за шкірку, як коша...
Я дихаю глибоко
і бачу, що душа не впевнена й сама
у власному бутті.
Калатається серце,
за духом, що зійшов зі смутком, не встига,
і тільки краля-смерть все дивиться в люстерце,
з якого вигляда розлючена карга.
В серпанку берегів не вгадується
обрій
минулого, де все - лен посмішка Його,
а інше - то дощі і радощі недобрі,
що свому віддають для звитяги свого.
Все тихо...
Вітерець торкається екрану,
а я собі блука у пошуках весни,
і мрію знов про лік, який загоє рани
осліплених очей, що вічно бачать сни...
Ранкова прогулянка морем
© Copyright: Александр Ноцкий, 2020
Свидетельство о публикации №120071501633
Свидетельство о публикации №120071501633
Рецензии
... кожне ранкове гоління нагадує в люстерці, що те на скільки себе відчуваєш не співпадає з тим скільки маєш
Станислав Кривда 15.07.2020 20:44 • Заявить о нарушении
Станислав Кривда 15.07.2020 20:44 • Заявить о нарушении