Що не кажіть....а Богуслав, найкращий!
Притримуюсь такої думки і не я одна
Ви киньте оком і навколо придивіться
Яка ж краса пори буває кожної вона!
Як гляну я на своє місто, то аж серце мліє
Мій Богуслав як на долоні бачу я з гори
Багато хто побути в ньому так ось, мріє
Бо де ще є красиво так? Ой, що й не говори!
У зелені мій Богуслав чудовий потопає
Та й школу на лобунці, видно від усіх сторін
Приваблює і білосніжна церква з куполами
Садки дерев зелені видніються серед домів
І протікає річка Рось. Її не видно між дерев
Та й вже не так шумить, як було з тих років
Але несуть ще живність її води без перерв
Бо часто видно на берегах її запеклих рибаків
Ось так дивлюсь на свій чудовий Богуслав
Милуюся красою і душою, я радію
Всім серцем в нього я вже проросла
І на найкращу долю міста хай не гасне мрія!
Мiй Богуслав
© Copyright: Людмила Савицкая 2, 2020
Свидетельство о публикации №120071303108
Свидетельство о публикации №120071303108
Рецензии
Меня радует, что Вы, Юрий, читаете мои стихи на украинском языке!
С теплом и чувством благодарности,
Людмила Савицкая 2 31.07.2020 11:17 Заявить о нарушении
С теплом и чувством благодарности,
Людмила Савицкая 2 31.07.2020 11:17 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.