Тепло
Півліта, наче подих, вже пройшло...
А ще півліта радісно чекає,
Щоб дарувати сонячне тепло.
Щоб наливалися плоди і щоб колосся
Лягало нам слухняно у жнива.
Щоб у достатку й радості жилося
У літі нам. І дощик полива
З небес красу землі святої.
А потім з неба райдуга цвіте.
В цім різнокоьоровім неспокої
Буяє щиро літо золоте...
ЕНіКА 11.07.19, ілюстрація із інету
Свидетельство о публикации №120071105150