Пастораль лiта
Плачуть маки край доріг,
В споришах доріжка. Річечка
Лине лагідно до ніг,
Поспішати, мчати, маятись? -
Метушню лікує час.
До іконки - і покаятись:
-- Господи помилуй нас!
Вечір розсипає вогники,
Тиша, спокій, благодать...
Ми у ній, неначе в човнику.
Прожили - а що згадать?
Доросли до щирих спогадів
І до тихих одкровень.
Розумієм, навіть, з погляду..
Ніжність, тиша. Нітелень....
Свидетельство о публикации №120070903310
Так нежно, так трогательно...
Льётся строчек благодать.
Любви и нежности твоему сердечку, милая сестричка!
Обнимаю тебя, родная, с восхищением и с Любовью.
Шувалова Татьяна Григорьевна 30.07.2020 22:01 Заявить о нарушении
Обнимаю тебя, любя! Береги тебя Христос!
Валентина Козачук 17.08.2020 09:47 Заявить о нарушении