Сідає вечір на поля.
Криниця-журавель стоїть сумує.
В спочинку затаїлася земля,
І така тиша навкруги панує...
В пітьмі потОнуло село,
А в оксамиті неба зорі сяють,
Тече-струмоче поряд джерело,
Й хрущі над вишнями літають.
І тиша впала навкруги,
Неначе в казці, все кругом завмерло.
Поснули обабіч річки береги,
І обриси села неначе стерло...
Ніч!
НIЧ
© Copyright: Людмила Татур, 2020
Свидетельство о публикации №120070507225
Свидетельство о публикации №120070507225
Рецензии