Знов у безодню дощів сірооку
Спеку ховає хмаринка легка.
Літо неначе забуло дорогу,
Сонцем сліпим по міжсвіттю блука,
Вранішнє сяйво палкого проміння
Тоне в холодній сріблястій імлі,
Тягне в тенета чарівної ліні
Сонна мелодія крапель на склі.
Велич похмура ранкового міста,
Затишний сум і мрійливості сон,
Пісня природи зажурлива, чиста,
З півночі вітру ледь чутний півтон,
Погляд звисока бездонного неба,
Шелест ласкавий у травах степів,
Чиста краса! Більш нічого не треба,
Тільки дивитись у всесвіт тих снів...
Сонное лето
© Copyright: Анита Левицкая, 2020
Свидетельство о публикации №120070203246
Свидетельство о публикации №120070203246
Рецензии