З електрички встану і —
в дорОгу.
Так було і буде зАвжди так.
І сьогодні, думаю : Їй-богу!
Шкоди не накоїть навпростак.
ІдучИ левадою додому,
Все, що буде, знаю на перед :
Листя опадатиме додолу,
Десь, розгаласується мопед;
Осторонь, ослизлого пригІрку,
Ящирка, як блискавка майне,
Так було і буде на повірку,
Мабуть і години не мине.
Передчуття
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120070102619
Свидетельство о публикации №120070102619
Рецензии