Дух д
Поема
Богу Духу Святому,
найближчому до Любові,
в любові присвячується
І закапали сльози Ісусові...
А юдеї казали: «Дивись,
як кохав Він його!»
(Ін)
1
Це така вже весна — щоби знати,
і бажання добра цілувати...
але — серцем...
при напоях і яствах
хто зробився окастим —
вийти — і
є бажання добра — цілувати
є бажання добра — цілувати
є бажання добра? — цілувати!
так — хтось серцем
Художник збувсь
точно і просто
в окастих
бо всі в масках
та й були люди чи не усі
у трудах —
як у яслах...
2
набираєш чорного чаю
білою ложкою
як під відкритим небом
й золото випиваєш
скільки мільярдів п’ють чай
о скільки те тисяч років
а не написаний —
як не помітили й мене —
прихід неба...
3
помічено
бажання добра —
цілуватись треба
серцем цілуватися
добром напиватися
доторкатись — до неба
4
Дух Святий
зачав
духовну революцію.
Як мені цілуватись
з Матір’ю Божою надалі?
Як Вона поцілує
знов падають із царків медалі —
як я поцілую! —
зорі падають!
в страшенній муці
їх!
а тут називають себе «м’ясо»
сліпці!
і сліпі ведуть!
Та не лише Її
а і гливих цілую
так ясно!
коли моє серце
й цілунки сліпці розпізнають??
на світі тім
особистості — порозрізняють!
я з трудом здолав себе
і змаг тримав з Нею —
цілуватись
як Її особистість — і особистість.
Сину! аврально на Небі солодкії
та на землі — кислі!
Чи Ви не тривожитесь?
та я таки тривожусь
чи прив’ється цілуватись
«особистість — і особистість».
Зваж, Боже,
що я в зірковім зразі
а на Небі всі чисті,
Ти вже вибери, Творче,
що це єдино можливе — серцем
і мабуть для початку
«особистість — і особистість».
А що я вийду в Київ очистий
і голий босий на асфальті —
Псалми
співатиму
і скажу: Бог дав, щоб лиш
цілувати!!
і деякі будуть в альті
вбачатиму бажання добра — і цілуватиму
знов бажання добра — цілуватиму!
І побачиш, що
я цілуватиму
асфальти чисті!
То побачиш
де усі чисті...
Люди Тебе не бачили?
Чи може зорі не бачили?
В карантині сидітимуть уважні і урочисті —
вони Неба не бачили
вони неба й Твого-мого — не бачили
аби Тебе не цілувати!
бо от в масках чисті-чистії?
А які в Небі солодкі!
Тут всі совість мають —
і нічого не мають?
та й вбивали би «по наводці»,
так як за гроші нині, —
тих, що на Небі солодкії,
ті, що на землі кислі,
як комп’ютери завислі
от і зорі в цікавості завислі...
таки вірус —
за низькочастотними —
рачки повзатимуть —
прийняти духовну революцію!!
Мати таки піднімала
цілунком
у незаможні ті далі!..
Вона поцілує (Вершина всього!!!) —
заспокоюються нижче пояса медалі –
особистість поцілує —
зорі плачуть
у страшній нерозумній муці
їх!!
Йде Духу революція.
29, 30.06.2020,
Київ
Свидетельство о публикации №120063005923