Моисей Фишбейн Ивану Крячко
Іванові Крячку
Господи, порожньо в нашій господі,
Господи, холодно й вогко, насподі
Голос господаря зниклого змок,
Поза дверима затьмарено схили,
Господи, порожньо, дай мені сили,
Двері потрощено, ржавий замок,
Вітер жене хмаровиння, достоту
Голос нічий, безнащадну істоту,
Поза дверима згасання яси,
Поза сльотою темнота осіння,
Онде в кутку дотліває насіння,
Порожньо, Господи, іже єси.
30 червня – 9 серпня 2002 р., Erding
Моисей Фишбейн
Ивану Крячко
Господи, пусто то как в нашем доме,
Холодно, сыро, а в черном проеме
Голос пропавшей хозяйки промок,
А за крыльцом травы тьму пригубили…
Господи, пусто то как! Дай мне силы.
Двери разбиты и ржавый замок.
Ветер несет груды пепельной хмари,
Вой бесприютной, невидимой твари,
В воздухе изморось молча висит,
Скрылись в потемках кустарники терна,
В дальнем, промозглом углу тлеют зерна.
Пусто мне, Господи, иже еси.
30 июня – 9 августа 2002 года, Эрдинг
Свидетельство о публикации №120063001134