Крадуть хочуть красти ще...

Навколо злодії одні.
Крадуть, крадуть
І хочуть красти ще!
Крадуть ідеї, крадуть надхнення,
Крадуть чужі думки.
Крадуть жінок й чоловіків крадуть.
Крадуть крилаті мрії.
Крадуть в магазинах, на фабриках,
Заводах, в політиці,в релігії
Крадуть усюди й завжди!
Крадуть і кажуть, що хочуть красти ще!
Неначе,хто закодував навколо все!
Чи може чорт
На скрипці грав, біля староі корчми
або старого шинку.
Грав ребусами чорного смердючого пекла?
Біля новоі корчми на роялі виплясували
Дивні відьми, свистопляскою
Чарували дні минулі.
Цимбали ці старі - таких скрутних причин
знавали сиві старці.
Ще добрий Довбуш бився з паничами.
Він в них забирав добро.
Бо так себе любили,що на народ плювали.
То сива давнина,то правда
Днів суворих.
На бандурах щедрих, лише кобзарі
Сердечно з вірою молились.
От зупинити би цю чортову
Свистопляску зла.
Зупинити би лихе та сите панство.
Бо панством його по справді не назвеш.
Холоп злий із совка причипурився нині в пана
До панства,яке допомогає народові
У скруті не доросли.
До паничів пихатих розбухтілись.
Бухтять на сесіях, кричать і модернують
Стратеги.
Молись мій кобзарю, молись...
Бо плаче Украіна, плаче її жива душа,
Дивиться з сльозами на муки нещасних убогих.