Варті гідної пошани
За роботу, за діла ...
Дмитрівчани,
Дмитрівчани:
Щире золото села.
І по фермі, і по ланці,
До роботи в дві руки,
Є дівчата -дмитрівчанки,
Дмитрівчани-юнаки.
В і к о в і є, тягне ношу,
Щойно згадане село.
Взагалі, воно хороше
І завжди таким було.
Триста літ…
Вже – поза-триста,
На його земнім вікУ.
Наче та криниця чиста,
Має доленьку таку.
Як і всі, усім звичайно,
На питання: Як діла?
Відповім,
що Дмитрівчани:
Золоте зерно села.
Дмитровчани
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120062902464
Свидетельство о публикации №120062902464
Рецензии