А літо дощовите, буревійне,
Солодке, соковите, деревійне.
В нім запахи розхристані й стихії,
Безодні, бездоріжжя і шляхи є.
А літо липово-п'янливе, труйне,
Зловтішне, лиховісне і нечуйне.
Розкрилення - що аж до спину серця,
До краплі, вже останньої, з цеберця,
Загрозливе, таке блискуче літо!
Фантомний біль, який не відболіти.
Багряним схлипом день згаса за пругом,
В оглушливу самотність, осінь, хугу...
А лiто дощовите, буревiйне
© Copyright: Марина Степанская, 2020
Свидетельство о публикации №120062807651
Свидетельство о публикации №120062807651
Рецензии