Одна лиш мить

Безліч химер в нашім світі бурхливому.
Є тільки мить, та нема вороття.
Є лише мить на шляху цім мінливому –
саме її називають життям.
Є лише мить на шляху норовливому,
саме вона має ім’я – Життя.

Спокій віків душу щиру не радує…
Тиша віків – нам серця холодить,
а для зорі, що зірвалась і падає,
є тільки мить, пломеніюча мить.
А для зорі, що зірвалася й падає,
є тільки мить, пломеніюча мить.

Світ весь летить вдалину блискавицею,
та не завжди по дорозі удвох.
Хоч дорожу – ризикую сторицею
власним життям і суддя мені Бог!
Чим дорожу, як у небі – зірницею,
миттю лише, а суддя мені – Бог…

Щастя в біду сяє також, за обрієм.
Ризик значний… Не було б каяття!
Є тільки мить між прийдешнім і пройденим,
саме її називають життям.
Є лише мить між прийдешнім і пройденим,
саме вона ім’я має – Життя!

28.06.2020

* Переспів твору Леоніда Дербеньова «Есть только миг».


Рецензии