Поруч Вовчого яру

Поруч "Вовчого Яру",
Кажуть так і було :
Сонце вигріло хмару,
Спричинило село.
Впали перші краплини
Дощової пори –
Осередком долини:
Хутори... хутори...   
Тут і виИбалку гIрка,
І Варварівський Клин.
Як не солодко-гірко,
Мешкав дмитріянИн;
Бачив кручі високі,
Плин Маячки-струмка
І – осОки... осОки...
ОсокА ... ОсокА ...   
Не запам’ятства дати,
Вічно — милі очам :
Білокамінні хати — 
Дмитрівчан... Дмитріічан.                               
               


Рецензии