Світанок розплющить твої оченята
В зіницях відзеркалення душі.
Знову прийшов самісінький початок
Нікуди ще не хочеться спішить.
Годинник вказує, що часу вдосталь
І ковдра обійма мов сто долонь
Твій особливий теплий чудо-острів
На зустріч казці вирушить, либонь.
Крізь вікна всміхнене проміння
На тебе спогляда, немов екран.
А світло все руша по стінам
Та йде до тебе ближче, на диван.
Із сонцем привітались, досить,
Збирайся в гості до нових пригод.
Але насамперед: це чай і тости!
Кращих немає для солодощів нагод.
Ті справи мов мурахи, що зробити
Буденність світу хай тебе мине
Ми діти! Все ще ті маленькі діти!
В яких всередині та радість виграє
А ввечері думки взлітають до стелі
У тебе вони різнобарвні, мабуть
Прикраса твоєї, моєї оселі
Так любо, так мило живемо, ось тут...
Nina Dorofeeva
13.12.2016
Так мило
© Copyright: Нина Дорофеева-Садовник, 2020
Свидетельство о публикации №120062800258
Свидетельство о публикации №120062800258
Рецензии