Iще не час
І коло замкнене, і вирок незворотний.
Самотній птах закляк мов лиходій
В чеканні новоявленої плоті.
І всі дороги, що ведуть у Рим
Розбиті в щем, забуті і безлюдні.
Та ще стоїть, не впав Єрусалим.
Та ще звучать: бандури, арфи й лютні…
Не зникли ще мелодії пісень.
Ще голоси лунають і пророчать.
І Віра є ще у майбутній День,
Ще сяє СЕРЦЕ Данко серед ночі!
ЛЮБОВ ще не померла на Землі,
Атланти ще тримають наше Небо!
Ми – Люди чи не люди, взагалі? –
Чого нам, ЛЮДЯМ, на ЗЕМЛІ цій треба?!
Пульсує час , йде ЖНЕЦЬ… - і ось – ТА МИТЬ,
Коли ЙОГО ніщо тут не зупинить!
Та вибір є у нас – ВРАЗ ПАСТИ НИЦЬ!!! –
І може, ЖНЕЦЬ, тоді свій вирок змінить…
Свидетельство о публикации №120062708681