Шабат

У миті хаосу і суєти
Забути легко, ким є ти...
Для цього треба йти до саду,
І рити землю до упаду...

Земля зробила нас людьми,
Її наслідуємо ми...
А виснажений грунт - не родить,
Все, що втомилося - не плодить.

Є час для праці й відпочинку,
Є час для мрій і для зупинки...
Про грунт свій вчасно ти подбай,
Його гарненько приправляй.

Тоді ростимуть гарні вчинки,
Слова, думки, ідей хмаринки...
Навіть Творець Землі і Неба
Став прикладом в шабат для тебе!

Згадай про Нього у спокої,
Щоб з новим серцем йти до бою!


27.06.2020.      м.Київ


Рецензии