Атанас Капралов. Милостиня

Атанас Капралов
МИЛОСТИНЯ


Дівча
у переході грає,
немов смичком
малює саме…
І серце вмить перетікає
до капелюха з дрібняками. 

І поривається щодуху
туди, де силует гаврошів.
Замісто
кинуть в капелюха
холодним жестом
два-три гроша...

Пройти б повз неї в цій хвилині,
немов не чую і не бачу,
мені  оця жебрачка нині
смичком по горлу
водить наче…

Грай,
дівчино!
А дощ в кресчендо
стає пекучим невзабарі – 
його у жменях і від мене
дай нашій мачусі Болгарії!

(переклад з болгарської — Любов Цай)

***

Оригинал:

Атанас Капралов
МИЛОСТИНЯ

Рисува в подлеза
момиче
с цигулка
звукове вълшебни…
И моето сърце потича
към шапката с монети дребни.

Потичат безполезни чувства
към този силует гаврошов,
наместо с хладен жест
да пусна
за милостиня
два-три гроша.

Наместо сляп да я подмина
и нотите да сритам бърже,
днес тази малка просякиня
с лъка по гърлото ми
стърже…

Свири,
момиче!
Дъжд в кресчендо
вали немилостив и пари –
предай го в шепички от мене
на мащехата си България!