Дождь - Владимир Фадеев

вольный перевод с украинского
стиха Владимира Фадеева "Дощ",
источник здесь:
http://www.stihi.ru/2019/07/14/7803



       Дождь

Сегодня лето тучами укрылось.
Сухие степи вновь в игре с дождём.
Девчата под кустами вербы скрылись,
под ветками, как будто под плащом.

Смеялись, всласть звенели, щебетали.
И после, когда дождь сильней полил,
из схрона, словно пташки, вылетали,
чтоб Бог их поцелуями покрыл.

И то как сказка, как узоры счастья:
тот вихрь эмоций, молодость, краса!
Как новое рожденье, как причастье -
и вновь в душе вся жизнь и небеса!

Целуй их, дождь, не прекращайся, лейся,
за мигом миг ту живость повторяй!
Нам горько, что так редко радость детства,
звеня, заходит вдруг во взрослый край.



       Дощ

Сьогодні літо хмарами вкривалось.
Сухі степи знов бавились з дощем.
Під вербами дівчата заховались,
під їхнім гіллям, наче під плащем.
 
Сміялися, дзвеніли, щебетали.
І згодом, коли дощ сильніш заграв,
із схованки, як пташки вилітали,
щоб Бог, їм скроні, ще сильніше цілував.

Яка то казка, щастя візерунки,
той вир емоцій, молодість, краса.
Неначе знову в світ цей народились
І знов природа душу колиса.

Цілуй їх дощ, не зупиняйся! Чуєш? Падай!
Той час життя, клонуй із миті в мить.
Бо як не гірко нам про це казати,
дитинство в нас, так рідко вже дзвенить...