Все закінчиться віршем... І перша любов. І остання.
Квіти – ті, що були. Ті, яких не було. Сльози. Тиша. І сміх.
Дотик ніжності. Дотик холодний. І дотик кохання.
Слово «так», що буває й страшнішим від інших усіх.
Ми живемо у віршах. Хоча це не завжди помітно.
Вірш – як вимір життя. Вірш – як подих, як кисню ковток.
Вірш, рядок, слово, літера, кома і крапка – ті миті,
без яких збудувати не вдасться до щастя місток.
Все закінчиться – віршем... Тим більш, що не ми вірші пишем.
Вірш нашіптують всім, та не всім записати вдалось...
Знаю я наперед: ми з тобою завершимось – віршем...
Все закінчиться – віршем... Бо віршем – усе почалось...
_____________
Картини Гармашів
Все закiнчиться вiршем. I перша любов. I остання
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120062308790
Свидетельство о публикации №120062308790
Рецензии