Джульетты не вырастают... Чаклунка

Чаклунка
Джульети не виростають
http://stihi.ru/2017/07/30/3345
----------------------------------


Не пригадала жодного... ніколи...
Хоч намагалась згадувати сни.
О п’ятій буде час побачень з ним,
О шостій вже колотимуть уколи.
Вона - білявка в синьому халаті
Притулиться до нього як завжди.
Проситиме сьогодні ще прийти,
А він дивитись буде винувато.
«Розтанув сніг, - невпевнено промовить, -
У світі, що затиснутий в вікно.
Там люди - дивні цятки доміно.
Там кожен з них скоріш спішить додому».
Розмову їх завершить медсестра,
Що увійде без настрою в палату:
«Ну що ж, Ромео, досить гостювати».
Він поцілує в губи: «Все. Пора».
І мчатиме в авто до небокраю,
А в голові - лиш лікаря слова:
«Можливо рік. Ну, а можливо - два».
Джульєти /він вже знав/ не виростають...

******************************************

Не помнила ни одного ...  не  вспомнит,
Хотя пыталась вспоминать  те сны.
В пять будет время для свиданья с ним,
А в шесть  часов уже колоть уколы.
Она - блондинка в синеньком халате -
К нему прижмётся робко: «Не грусти!»,
Попросит разрешения прийти
Ещё, а он посмотрит  виновато.
 «Растаял снег, - промолвит он с досадой,-
В том мире, что зажат в моё окно.
Там люди - словно пятна домино.
И поскорей спешить домой им надо."
Их разговор закончит медсестра,
Без настроения входя в палату:
«Ну что, Ромео, хватит уж лежать нам."
Он поцелует в губы: «Все. Пора. »
И мчится на авто до неба края,
А в голове – лишь доктора слова:
«Возможно, год. Ну, а возможно - два ».
Джульетты же (он знал) не вырастают...

------------------

 Иллюстрация:
 Густав Климт "Ромео и Джульетта". Фреска в Лондонском Золотом театре.