Мені з тобою затишно, як вдома...
І не важливий геоданих слід.
Від спілкування не буває втоми,
Лиш радість тиха у моїй душі.
Ты наче острів щастя таємничий,
В якому хочу загубитись я.
Щоб більше пізнавати твої звички,
Шукати щось нове в твоїх очах.
Хотілось би годинник зупинити,
У серці кожен спогад зберегти.
Нас розведуть дороги, та любити
Не перестану. Тільки й ти люби...
22.06.2020
Менi з тобою затишно, як вдома...
© Copyright: Ольга Левченко-Харьков, 2020
Свидетельство о публикации №120062303241
Свидетельство о публикации №120062303241
Рецензии
Який щирий вірш! Такий затишний і милий, що дуже захотілося побажати зберегти це щастя! Нехай у нас у кожного будуть ті, кому можна писати такі вірші! Кого можно просто любити і не переставати. Щастя вам ще раз!
Дуже-дуже сподобалося!
Лиана Татаренко 23.06.2020 11:49 • Заявить о нарушении
Дуже-дуже сподобалося!
Лиана Татаренко 23.06.2020 11:49 • Заявить о нарушении
Ліаночко, дякую вам.
Ваші слова торкнулися мого серця.
Нехай вас Господь благословить і подарує більше таких людей.
Ольга Левченко-Харьков 24.06.2020 11:31 Заявить о нарушении
Ваші слова торкнулися мого серця.
Нехай вас Господь благословить і подарує більше таких людей.
Ольга Левченко-Харьков 24.06.2020 11:31 Заявить о нарушении