Усім…
одне на одного плювати.
Всі…
граються словами про добро.
Відвернуться і…
їм на все начхати.
Копійка вибирає, лиш –
ребро.
Дві сторони.
Обидві не цікаві.
Чи добрим,
чи поганим упаде,
Бо посмішки на людях…
є лукаві,
А на одинці…
морок, лиш, іде.
Самі по собі.
Все тільки за себе.
Для себе.
На словах, лише,
для інших.
Чи ти живий?
Чи щось болить у тебе?
Для чого це? –
Всі, ці печалі грішних.
На людях…
праведних немає теж.
До ангелів вписали себе тихо.
Ні.
До Святих.
Живими до Небес!
Самі ж, повірили –
у «боротьбу із лихом».
Віками копійчина на ребрі.
Віками лицемірство процвітає.
Бо правлять світом мертві… мов… живі.
Бо щирість – показна… цей світ тримає.
8.06.2020рік. Мурманськ
Копiйка вибирае, лиш ребро!
© Copyright: Катруся Степанка, 2020
Свидетельство о публикации №120062201270
Свидетельство о публикации №120062201270
Рецензии