Ти буваєш зі мною такою – до дивного – різною.
І по різному дуже буваєш одягнута ти.
Я тебе упізнаю у білому, в чорному визнаю,
лиш би поруч з тобою поволі за руку іти.
Ти буваєш зі мною такою – у казку одягнута.
Але я, серед всіх, лиш одне вирізняю вбрання –
в платті синьому руки до мене коханням простягнуті,
і танцюєм інтимно удвох на завершення дня.
Ми танцюєм інтимно удвох, не зважаєм на заздрощі,
хоч навколо у танці – десятки холодних очей...
Синє плаття твоє: захищає від заздрощів – радощі
наших теплих, мов плечі, і синіх, мов плаття, ночей...
Ти буваеш зi мною такою - до дивного - рiзною
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120062100290
Свидетельство о публикации №120062100290
Рецензии