Ну хіба ж це літо не для нас ?
Подивися, як воно нам личить !!..
А давай, натомість сотень фраз ,
Обійдем всю землю! ... Навіть двічі!
Ми пройдемо по густих лісах,
По полях , з духмяною травою...
Забредем туди , де навіть в снах,
Не вдалось заглянути з тобою.
Нам освітять той казковий шлях
Із небес мільйонні зорі-очі ,
І застигне медом на вустах
Наркотичний, тихий шепіт ночі...
Як вітрець шелесне в осоці,
І як неба край почне жевріти-
По росі , (та щоб рука -в руці ),
Ми підем , щоб сонце вдвох зустріти.
Захмілівши від твого тепла,
І твоєю ласкою зігріта ,
Я неначе спраглий з джерела,
З твоїх рук нап’юсь води і літа...
...Не складаю щастя «про запас»
І не вірю в діамантів трунок*,
Бо мені, цінніше всіх прикрас -
На чолі...твій ніжний поцілунок...
Ну хiба ж це лiто не для нас?
© Copyright: Шморон Наталия, 2020
Свидетельство о публикации №120062006116
Свидетельство о публикации №120062006116
Рецензии