Життя та Смерть

Життя та Смерть крокують близько,
Цю істину розуміє і мала дитина.
І скін, - то є не високо, не низько,
А поруч… всьому прийде година…

Живе людина, навіть і не знає,
Що через мить померти може.
Йде кудись, спішить або гуляє,
А тут її загибель переможе…

Наприклад, особа є, заможна дуже,
Живе вона в палаці, грошей багато.
Як люд простий живе, то їй байдуже,
Вона постійно наживається завзято.

Все накопичує, купує землі та авто,
Вкладає гроші в банки, щоб зростали,
Скуповує квартири і дома, - житло…
Все пнеться на верхів'я  п'єдесталу…

І сенс життя стає в «збиранні грошей»,
Чим більш їх, - почувається найкраще.
Нічого більш людину не тривожить…
Стає те існування всяк пропаще…

Так от, живе та багатіє, не сумує,
І, раптом, - випадок нещасний…
І вже стежиною небіжчика крокує…
Що далі буде з ним, цілком не ясно.

Куди подіне все нахапане добро,
Що так старанно, довго наживав?
Житло і землі, гроші та авто, -
Майно, яке невтомно все збирав?

В могилу скарб не забере, це – факт,
Де він опиниться, - ніхто не знає…
Вистава скінчена, це явно не антракт…
І скарб весь там, за межею, залишає…

До чого нині все це вам я розповіла?
- Що жити треба без зневаги та образ.
Летіти в височінь, розкривши крила,
Радіти існуванню, й буде все гаразд!