Моисей Фишбейн Прозору...

    Мойсей Фішбейн

Олесеві Скіпальському

Прозору тінь передніч перетну,
Тремке свічадо, необоротну,
Недоторканну лінію пташину,
Спогадуючи Місто на горі:
Двори, дахи, бруківку, димарі,
Осоння, зливу, літепло, шипшину,
Суницею мальовані роки:
Метелики торкалися руки,
Зело слова зволожені відкрило,
Джерела споглядали чужину,
І голос… голос… не наздожену…
Далекий голос… пісня про вітрило…

20 травня 1999
Altenerding


      Моисей Фишбейн

Олесю Скипальскому

Перевод с украинского Ильи Липеса

Переступлю мерцающую тень
Светила.  Сыро. На исходе день.
За окоемом скрылся клин гусиный.
Припоминаю Город на горе:
Брусчатка, чердаки, а во дворе
То на ветру, то под дождем калина.
Клубникой пахли годы. И рукИ
Касались, пролетая, мотыльки…
Совсем нежданно выплеснулось слово.
Журча, глядел на чужака ручей,
Про парус голос пел.  Откуда, чей?
Не добреду...  А песня – снова, снова… 



Altenerding
20 мая 1999 года