Зелений сад й батьківська хата
Стоять і досі край села
Та вже немає мами й тата
І навіть стежка заросла.
2
Як лиш згадаю, знову плачу,
А на душі тягар лежить...
Здається, ніби зараз бачу -
Мати усміхнена стоїть.
3
Я теж неначе посміхнулась,
Про щось задумалась на мить...
От якби мама повернулась,
А серце в грудях так щемить ...
4
Якби могло все повернутись:
Дитинство, юність, хоч на мить,
Щоб до матусі пригорнутись,
Про що- небудь поговорить.
5
Я витираю від сліз очі,
Сама ні мертва, ні жива,
А вітер ніжно так шепоче
Мені матусині слова:
6
"Я тільки трішки відпочину,
Жени від серця сум і страх,
Як будеш з Богом ти, дитино,
Зустрінемося в небесах."
15.06.2020. Ганна Горбатюк.
166. Зелений сад, батькiвська хата...
© Copyright: Ганна Горбатюк, 2020
Свидетельство о публикации №120061508536
Свидетельство о публикации №120061508536
Рецензии