Тобі, нащадку, пісня ця і громи,
що линуть з неба янголів моїх,
де навіть Бог шукає по знайомим
звичайну тишу.
Музика німих
давно хвилює чимось нереальним
на фоні світу, втраченого тут,
між пропозицій жити віртуально
і безгрошів’ям куплених спокут.
Безслідно щезли острах і тривога
за щось людське в розгубленості Бога
і щось небесне в тріснутих серцях,
бо є пітьма, що гримає в віконце,
і тиша світла з лагідного сонця,
де Син зустрів і Духа, і Отця...
Новий погляд на старi речi
© Copyright: Александр Ноцкий, 2020
Свидетельство о публикации №120061501320
Свидетельство о публикации №120061501320
Рецензии
