Как легко. Валентина Козачук. с украинского
Промінчик сонця бігає в кімнаті!
Розбудить запах кави й свіжих квітів,
Розкинеш руки – хочеться літати!
Простоволоса ходжу поміж грядок…
В садку в обнімку яблуні і сливка.
І звично дивлюсь: де тут непорядок?
Кому потрібне полоття й поливка?
Внучата просять: « Ба, зроби мохіто»
Кидаю в банку мед, лимони, м’яту,
Звичайно, сонця! - Смачно, діти?
Ще жменьку сміху, що лунає в хаті.
По небу хмари плавають кудлаті
Із бородою Зевса, чи кози смішної!
Заплуталося сонце в жовтім платті –
Чекай дощу, або грози гучної!
Милуюсь лугом у пістрявих квітах,
Стрижі і ластівки – над головою!
Ось так летять літа і літо…
Коханий, якнайдовше будь зі мною!
Как летом по утрам легко вставать.
Луч солнца пробегает по квартире!
Разбудит запах кофе аж в четыре.
Раскинешь руки - хочется летать!
Нечёсаная я хожу меж грядок...
В саду в обнимку яблони и сливы.
Смотрю привычно - "где здесь непорядок,
И кто нуждается в прополке и поливе?
Внучата просят: "Баба, дай "Махито".
Бросаю в банку мёд, лимоны, мяту,
Немного солнца. "Кушайте, ребята!"
Добавлю смеха, что пробрался в хату.
По небу облака плывут кудлаты
С бородкой Зевса иль смешной козы.
Одело солнце жёлтые халаты,
Жди дождичка, а, может, и грозы.
Любуюсь полем, что в цветы одето.
Стрижи и ласточки - над головою.
Летят так быстро летА и лЕта...
Мой дорогой, подольше будь со мною!
Свидетельство о публикации №120061406873