Довіра, ревнощі, наївність - добрий знак:
Кохання - поруч, що там говорити...
Шкода, що обраний байдужістю просяк,
Та ввечері не зміг плащем накрити.
У виблисках фонтанних ліхтарів,
Я так горнулась, мліла від обіймів.
А він... прощався (погляд лиш відвів),
Неначе все, що було, з серця вимів.
Останній танець - блюз розчарувань,
Невтішний погляд з сумом під очима,
Та смуток в пору марних сподівань
На затишок за дужими плечима.
Нехай без поцілунків, - хоч на мить,
Щоб поруч був, лиш мій, лише зі мною.
Та - марно все, бо серце в нього спить...
Вже вкотре я прощалася з... весною.
Жилетка для подруги. Щоденник Казанови
© Copyright: Андрей Королёв 7, 2020
Свидетельство о публикации №120061401737
Свидетельство о публикации №120061401737
Рецензии
вечором і плащем - один відмінок, наче вечор це той самий плащ. Вечором можна насолоджуватися, як плащем накриватися, але робить щось... Може б краще було "ввечері"?
Станислав Сливинский 24.06.2020 23:09 • Заявить о нарушении
Станислав Сливинский 24.06.2020 23:09 • Заявить о нарушении
Якщо мені колись і прийде в голову ідея видати збірочку, то я покажу свою писанину СПРАВЖНЬОМУ коректору. Був би вірш гідний слави, а помилки - це не та тема, про яку тут варто наголошувати (та й навіщо це? Блиснути грамотою?). )))))))))))
З повагою
просто А.К.
Андрей Королёв 7 24.06.2020 23:44 Заявить о нарушении
З повагою
просто А.К.
Андрей Королёв 7 24.06.2020 23:44 Заявить о нарушении