Опадає листя наче сон у ночі.
Наче плаче дощик на світанку криш.
Та дивують очі,зчервонілі очі...
Зчервонілі очі коли ти не спиш.
Розгадай загадку на траві з росою.
Тихою ходою місяця та зір.
Не зривайся серце думкою лихою...
Та навпроти,завше в краще ти повір.
Хай настане завтра коли сонце зійде.
Щоб сказати здраствуй,подарить тепло.
І тоді хороше,все із серця вийде...
Та заглушить гірке,що раніш було.
Опадає листя,й знову зеленіє.
Омивають грози,та буває в тім.
Що гаряче серце також оніміє...
Як зтихає з ранку,дня нового,-грім.
(поннкратова.О.В.)
Не зривайся серце думкою лихою
© Copyright: Лена Грама, 2020
Свидетельство о публикации №120061302781
Свидетельство о публикации №120061302781
Рецензии