нашу долю не змiнити у тiм що е ми будем жити

Вера Деревьянко
нашу долю не змінити у тім що маєм будем жити...

ніхто нікого не спасе
смерть страшна нас всіх пасе...
може  в  три  може в чотири 

смертельно
несносні
нахлинули  сили.

нестало серденько в ВАЛЄРОЧКИ биться ...
 у вічному сні
нехай щастя лиш  сниться

життя  не скінчилось
 воно
  працювало
і в мене серденько страхи  відчувало.
НИЛО І ТЕРПЛО НЕСТЕРПНО все  ТІЛО
 А ЖИТИ Я  ДУЖЕ У СВІТІ ХОТІЛА
БО ДІТКИ ОНУКИ ЩЕ ЗАЛИШАЛИСЬ
СІМЬЮ БУДУВАЛИ ЛЮБИЛИ КОХАЛИСЬ... Ливко правнучок в Ігорька народився
здивовано в світ щоденно дивився...
житть наполегливо  старанно вчився.
Я буду радіти і сумувати нате ж прабабуся нате я і мати.


не зможу програму свою поміняти...


© Copyright: Вера Деревьянко, 2020
Свидетельство о публикации №120061208336
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Вера Деревьянко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Вера Деревьянко