Крапелька
І впала в листя, наче у долоні,
Красою я милуюсь досхочу.
Вона, немов дитя, в своєму лоні.
Така прозора, наче діамант,
Немов сльозина, тільки не солона.
Який же у творця того талант!..
Вона, немов окраса медальйона.
Ці діаманти падають з небес,
Красою защораз вони дивують,
Та скільки ж у природі є чудес?
Собою вони подих аж тамують.
Летіла з неба крапелька-роса
І на листочку мило примостилась,
Яка ж бо це божественна краса,
Що так на сонці сяйвом заіскрилась.
Ця крапелька дощу, немов кришталь,
Виблискую красою і чарує.
Та сонце її висушить, на жаль,
Воно благання наші не почує.
10.06.2020 р.
Свидетельство о публикации №120061107014