Сьогодні я знайшов свій старий телефон ...
Перегорнув всі наші есемески в ньому...
Та як багато ж щастя нагадав їх тон,
коли відкритий був він до прийому…
Коли всі відчуття були нам дивина
й лунали в серці тоном Вищої Октави…
Коли у груди увірвалася весна ...
І наші жести так були яскраві ...
Нараз душі плете мережива зима…
І за вікном холстом від Брейгеля картина ...
Лягла в'язь есемесок слідом до вікна,
який веде нам душі до тепла каміна,
де нас чекають два фужери для вина,
де кожний з нас в цілому – половина…
На всі сезони ти тепер моя весна!
І по-весняному любима!
Старий телефон
© Copyright: Юджин Папуша, 2020
Свидетельство о публикации №120061005833
Свидетельство о публикации №120061005833
Рецензии