Краматорськ
Колись було, підвівся він і ось,
Віддав себе у твОриво Донбасу;
Себе віддав Донбасу Краматорськ.
І день і ніч гуртуються загрАви:
Горить зоря, завжди вогонь живий.
Славетне місто, вічне місто Слави,
Наш Краматорськ-машинобудівний.
Мінявся світ. Куди від цього дітись?
ДовкОла зміна трапилась із ним.
Натурну згоду дав він поділитись
Своїм теплом — машинобудівним.
Його стезЯ — не проза на папері.
Яким він є таким і буде він:
Якщо ти гість, тобі відкриті двері,
А нЕдруг ти, натрапиш на заслін.
А ворог ти, якщо душа не чиста;
Якщо в тобі неприязні запал,
То не іди: за пазухою міста
Є свій народ, відвага і метал.
. . .
О, Краматорськ, від віку і понині
Ти – Славний Град,
достойного — всьогО!
Який би статус дався Україні?
Без небуття!.. Без Імені Твого!
Свидетельство о публикации №120061002973