Місяце мій ясний вийди на дорогу...
Не тривожся ноче,вітре листям грай.
У ріці водиця,зберігай тривогу...
Серденько у смутку,в коханні палай.
Гіллям тріпочіте в передраннні вишні.
Цвітом обіліте смуток що вкрива.
Не буває в щасті...одиноко лишніх...
Мрій таких жаданних...лишніх не бува.
Стихне на світанні та по сходу сонця...
Мова тиха й ніжна лагідних беріз.
Тож не чути з хати...піснею з віконця...
Тих гірких до болю,не пролитих сліз.
(Понкратова.О.В.)
По сходу сонця
© Copyright: Лена Грама, 2020
Свидетельство о публикации №120060907174
Свидетельство о публикации №120060907174
Рецензии