Дождь. Чаклунка

Чаклунка
Дощ
http://stihi.ru/2017/07/28/4335
-----------------------------------

Небо в мені розчиняється сіллю,
В ритмі дощу витанцьовує час.
Все закінчилось, і ніби з похмілля:
"Хто Ви? Раніше я бачила Вас?"

Боляче десь в середині планети,
Швидкість повільно спада до нуля.
Перед очима снують силуети,
Я не твоя... Бачиш, я не твоя…

Б'ється зозулею склеєне серце
Пити так хочеться. Дайте води!
Стіни змикаються. Де це я? Де це?
А з коридору кричать: "не туди".

Ось і вікно поріднилось з імлою,
Чи розповість мені небо про дощ?
Я розлучилась назавше з тобою.
На перехресті непройдених прощ.

Подих римується з каплею болю
Я мов титанік. Шепочу (кричу).
Тихо під ковдру пірну з головою...
Я не хотіла сьогодні дощу.

******************************


Небо во мне растворяется солью,
В ритме дождя слышен времени пляс.
Все прекратилось, в похмелье невольном:
"Кто Вы? А раньше я видела Вас?"

Где-то болит в середине планеты,
Скорость спадает почти до нуля.
Перед глазами снуют силуэты,
Я не твоя ... Видишь, я не твоя ...

Бьётся кукушкой  разбитое сердце -
Склеено наспех… О, где же  вода?
Стены смыкаются. Где я? О, где я?
Из коридора кричат: "Не туда!"

Вот и окно породнилось со мглою,
Небо расскажет про дождь всё как есть.
Я навсегда разлучилась с тобою
На перекрёстках намоленных мест.

Вдох мой рифмуется с каплею боли.
Я как Титаник. Шепча (нет, крича),
Под одеяло нырну с головою ...
Я не хотела сегодня дождя.