Диво, долею – з див,
Набуло моє тіло.
Я під небо ходив,
Що вогнем палахтіло.
Не з моєї вини –
Поговору бравада:
Я — "Дитина війни".
Нарекла мене влада.
В ситу пОру й натщЕ,
Все б мені не до лиха.
Це і інше, і ще...
Є оманлива втіха.
Що ж робити мені
З благодаттю надІла?
Вся вона — з говірні,
На роки запізніла.
Нині в дії і – до …
Знаю, йтиму у млості,
Довгим шляхом бардО,
За межу. На погОсті.
За межУ
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120060903283
Свидетельство о публикации №120060903283
Рецензии