Чось не спалось мен вранц. Мой перевод
Встав раніше ніж завжди.
В жовто-синій вишиванці,
В полі діва йшла сюди.
Така гарна і зваблива,
Як тополечка струнка!
Щей в придачу і вродлива,
Хода легка і швидка.
Я в задумі хто ж ця пані
Не з тутешнього села?
Тай зустрів ще на світанні
Певно йшла до нас з здаля.
Здогадався що то осінь
Жаль жонатий... до душі.
Завітала зрання в гості,
Тай пішла, без метушні.
Владимир Ольховой. 1 Октября 2019.
http://stihi.ru/2019/10/01/3246
* * * * *
И мой перевод по просьбе автора и с его одобрения...
Не спалось мне спозаранку,
Встал пораньше, чем всегда.
В желто-синей вышиванке,
В поле дева шла сюда.
Обольстительна, как дива,
Словно тополёк, стройна!
Да, впридачу, так красива,
И походка так легка!
Я задумался, кто это?
Не из здешнего села?
Не встречал такой в рассвете,
Видно шла издалека...
Догадался - это осень.
Жаль, женат ... и по любви.
Забрела к нам рано в гости,
И пошла... Без суеты...
04.06.20г.
/фото из инета/
Свидетельство о публикации №120060803162